Критерії вибору якоря для надувного ПВХ-каналу

У разі рідкісного використання човна, якщо відпливати недалеко від берега та не запливати на велику глибину, то фіксувати судно можна будь-якими підручними вантажами. Але за частого та серйозної експлуатації надувного човна ПВХ необхідний правильно вибраний відповідно до умов якісний якір.

Вимоги до якорів для надувного човна

Вага. Підбирається залежно від маси човна.

Розмір. Якір для надувного човна має бути компактним, в ідеалі — складаним.

Конструкція. Якір має легко зніматися із зачіпок.

Коефіцієнт сили утримування. Входить у паспорт.

Матеріал виготовлення. Саме від нього залежить термін експлуатації якоря.

Умови застосування. Сюди входить тип ґрунту та водойми, можливі погодні умови.

Яка вага якоря вибрати для надувний човен

Є три способи визначити необхідну вагу якоря — простий, складний, дуже простий.

Простий розрахунок: на 1 метр довжини човна припадає 1 кг маси якоря. Якщо використовується два якір, навантаження можна розподілити пропорційно до їх розмірів.

Складний: потрібно відвести в квадрат водозміщення човна в тоннах. З отриманого числа витягти кубічний корінь і отриману цифру помножено на 8. Унаслідок останньої дії виходить вага якоря.

Дуже простий: подивитися необхідні параметри в таблиці:

Як обважнити якір?

Іноді з певних причин наявна вага якоря стає недостатньою. У цьому разі немає потреби купувати новий — можна обважнити старий. Найпростіший спосіб обважнення — купити вертлюг для якоря (спеціалізований обважнювач).

«Рукотворний» спосіб — застосувати металевий ланцюг. Метр ланцюга додасть до 2 кг. Її можна використовувати як обважнювача двома способами:

1.       Обмотати навколо рожна. Так збільшиться маса та вміститься її центр.

2.       Закріпити ланцюг між якірною мотузкою та якорем. Завдяки цьому не тільки обважниться якір, але й уретено буде придавлюватися до підводного дну, що позитивно позначиться на зачеплюваності якоря.

Як правильно кріпити якір на надувний човен

Для встановлення якоря на ПВХ-кабель потрібен якірний рим (ручка для перенесення надувного човна). За неї дуже зручно фіксувати трос. Зазвичай роульс встановлюється на носі човна, рідше — на транці.

Один кінець троса кріпиться до якоря, а другий — до ворму. Щоб уникнути сильного заривання, в ґрунт рекомендується прикріплювати канат і до верхньої, і до нижньої частини якоря.

Для річок із сильною течією рекомендується встановлювати якір із боку корму. Бажано водночас мати запасний якір.

Якщо на човні використовується два якоря, необхідно, щоб місця спуску якорів і сам човен створювали трикутник. Два якір дає змогу зафіксувати човен на розтяжки, цей спосіб чудово підійде під час перебування на одному місці довгий час. Два якір — з носа та з корми — чудово закріплять човен в одному положенні.

Не можна кріпити кінець троса посередині човна, від цього вона сильно хитатиметься. У разі сильного вітру або хвилі є ризик перекидання човна.

Щоб не увиразнювати якір, застосовують страхувальний трос. Він кріпиться до якоря з використанням поплавця.

Як правильно вибрати якірний канат

На невеликих надувних ПВХ-канапів нецільно використовувати металевий якірний ланцюг, логічніше застосовувати якорний трос. Хоча іноді ланцюг використовують, щоб трохи обважнити якір.

Однак навіть за найкращої якоря неправильно обраний фал здатний створити складності, адже саме він забезпечує швидкість відбою та підіймання якоря.

Вимоги до якірного троса

Довжина — мінімум утричі більше глибини водойми, тобто 1 до 3. А у разі сильних вітрів і течії — 1 до 5. Тут діє правило — чим далі від човна якір, тим краще тримає.

Діаметр — від 6 до 10 мм. Чим товщий фал, тим зручніше витягувати татравлювати якір руками. Але занадто товстий трос матиме більший об'єм у бухті, тому потрібно враховувати його довжину.

Достатня жорсткість. Це необхідно як для полегшення змотування, так і для можливості в'язати міцні вузли.

Максимальне розривне зусилля розраховується за якорною вагою: значення має перевищувати його у 50-70 разів.

Розтяжність приблизно 15%. Якщо еластичності буде недостатньо, фал не зможе гасити ривки, і човен часто смикатиметься.

Материал якорного троса

Звичайні мотузки, навіть товсті та начебто міцні, як фал незамінні — вони дуже швидко зношуються. Найкращий вибір — синтетична мотузка. Вона не сплутується, не згніє, повільніше просочуватиметься водою й не потоне, якщо кінець вислизне з рук.

Найчастіше для виготовлення якірного троса використовуються пінопропілен, нейлон, поліестер, поліамід і капрон. Такі канати надійні та не піддаються впливу довкілля.

Додаткове обладнання для якоря

Якірний рим

Здебільшого кріплення якоря для човна ПВХ — якірний рим (він же роульс), йде в комплекті з роликом. Таке кріплення дає змогу дуже швидко й без зайвих рухів закочуватися й знятися, водночас сам якір зберігається не в човні, а за балоном.

На човна ПВХ роульс зазвичай встановлюється на носі (якщо носовий тент не заважає) або збоку.

Сумка (мішок) для якоря

Наявність сумки, у яку можна помістити якір під час його транспортування, захистить від пошкодження й багажник машини, і речі, і саму човен. Вибирати сумку (або шити самостійно) рекомендується з міцної непромокальної тканини.

Що робити, якщо якір зачепився

Зачеплення якоря за кам'янистий донний ґрунт, топляк та інше — дуже поширена проблема. Повністю уникнути цього практично неможливо, але знизити ризики можна. Насамперед треба правильно вибрати конструкцію якоря. Найменше схильний до зачеплення якір грибок (ромашка).

Оптимально, якщо на кінці якоря є вушка для додатково троса (байрепа), що кріпиться до топової. Під час зачеплення досить потягнути за буйреп, щоб вибрати якір.

Також рекомендується встановити на риву рожна ковзну чеку з невисоким розривним навантаженням, а кінець фалу прикріпити до якоря. Якщо він зачепиться, звільнити його вдасться одним ривком.